
Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Че бро, как дела? Это я, твой дружок наркоман, и сегодня я решил написать тебе рассказ о моих приключениях в поисках закладок и о том, как я купила метадон и собрала кубик Рубика за минуту. Весьма трендово, да?
Итак, начнем с моего абстинентного синдрома. После того, как я накуриться весь говно, меня начало трясти и я поняла, что скоро поймаю приход. Но я не хотела этого чувствовать, поэтому решила отправиться в поисках метадона.
Сперва я зашла в свою хату, чтобы проверить, нет ли там чего-нибудь интересного. Но, к сожалению, мои закладки наркотиков были пусты. Пришлось двигаться дальше.
Я вышла на улицу и начала бродить по городу в поисках дилера. Сначала пошла по улице, где были самые трендовые места, надеясь, что кто-то из моих друзей может мне помочь. Но увы, никого не нашла.
Потом решила сходить в парк, где часто бывают наркоманы. Вдруг повезет. Но и тут оказалась в ступоре. Все, кого я знала, уже были забанкованы или просто решили отказаться от этой хрени.
Я решила опробовать свои навыки социальной сети и написала в группе "Подпольный наркоман". Задала вопрос, будто бы ищу дилера. Но все, что получила в ответ, были банальные юморески в стиле "иди в аптеку, там же тоже что-то продают". Я продолжала искать. И вот, наконец, мой телефон зазвонил. Мои глаза расширились от радости, когда я увидела номер незнакомого человека.
"Привет, я слышал, ты ищешь метадон? У меня есть, но цена будет немного выше обычной", – сказал незнакомец.
Я подумала на секунду и решила, что платить больше не проблема. Главное – получить приход. Я договорилась о встрече с дилером и отправилась в указанное место.
Встреча прошла быстро и без проблем. Наконец-то я могла расслабиться.
Но я не хотела останавливаться на этом. Ведь главная задача была собрать кубик Рубика за минуту. Я решила, что это то, что отвлечет меня от всего и поможет мне расслабиться.
Я вернулась домой и принялась за сборку. Постепенно, шаг за шагом, я перемещала кубики и все больше и больше приближалась к победе. Через несколько минут мой кубик Рубика был собран и я радостно улыбнулась.
Весь мой досуг был заполнен теперь двумя вещами – метадоном и сборкой кубика. Такие странные увлечения, но они помогали мне забыть о проблемах и наслаждаться моментом.
Так что, если у тебя есть свои закладки наркотиков и кубик Рубика, попробуй собрать его за минуту, когда ты поймаешь приход. Это действительно помогает. Особенно, если у тебя хватит на это духу и ты не будешь банковать всю свою жизнь на этой гадости.